Васильєва Марина Вікторівна
Керівник літературно-драматургічної частини,
артистка.
Народилася 24 квітня 1983 року на Луганщині.
У 2002 році закінчила Луганський коледж культури і мистецтв (артистка драматичного театру, театру ляльок, керівник драматичного колективу), у 2015 – Миколаївську філію Київського національного університету культури і мистецтв (культурологія), у 2020 – Київський університет культури (сценічне мистецтво)
Працювала у Луганському обласному російському драматичному театрі, Луганському обласному театрі ляльок, Київському обласному українському музично-драматичному театрі імені П.Саксаганського. З 2004 року – актриса Миколаївського російського театру; з 2010 – актриса і керівник літературно-драматургічної частини театру.
За час роботи у Миколаївському російському театрі Васильєва М.В. створила ряд яскравих сценічних образів: Глорія Гулок ( «Дорога Памела» Дж.Патріка), Натуся («Шлюбний контракт» Н.Птушкіної), Дуняша («Вишневий сад» А.Чехова), Віка («Безприданник» Л.Разумовської), Женька («Весела вода печалі» В.Гуркіна), Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), 8 жіночих образів – Анна Юліївна, Реєстраторка, Августа Гуріївна, Акулевич, Дама-пасажирка, Марина Істоміна, Віра Аркадіївна, Начальник відділу («Чоловік і жінки, або Бурхливі дні А.С.Гарунского» Л. Зоріна), Кетті («Моя дружина – брехуха!» М.Еннекен, М.Майо), Тоня Калмикова («Тому що ми пілоти!» С.Чверкалюка), Анастасія («Аншлаг» О.Марданя), Флорела («Учитель танців» Лопе де Вега), Марта-Ізабелла («Дерева вмирають стоячи» А.Касона), Беатриче («Труффальдіно, або Слуга двох панів» К. Гольдоні), Олівія, Віола («Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Бьянка («Приборкання норовливої» В. Шекспіра), Елеонора «Все сплачено» (Ів Жаміак), Іра (“Станція, або Розклад бажань на завтра” О. Вітра), Юлія (“Фернандо Крапп написав мені листа” за М. де Унамуно), виконавиця моновистави “Проста українська скіфська баба” за Т. Горіха Зерня).
Постійна ведуча різноманітних заходів міського та обласного масштабу.
Васильєва М.В. є автором численних публікацій про театр у миколаївських та всеукраїнських ЗМІ, головним редактором «Театральної газети» (друковане видання Миколаївського російського театру), автором низки статей Енциклопедії Сучасної України. Пише сценарії, п’єси. У репертуарі театру на сьогоднішній день – кілька п’єс, автором яких є Марина Вікторівна: «Гайдамаки» (інсценізація однойменного твору Т.Г.Шевченка), «Хлопчик Мітя і правила дорожнього руху», «Чарівник Смарагдового міста», «100 поцілунків принцеси», «Іван Франко – митець і громадський діяч» (колектив творців вистави отримав спеціальний диплом Х-го регіонального відкритого театрального фестивалю «HOMO LUDENS»).
Васильєва М.В протягом багатьох років займалась активною популяризацією театрального мистецтва на телебаченні: виступала автором та ведучою проектів «Миколаївський російський театр. В маске и без…» (МОДТРК, 2010-2013 рр.), «Артефакти. Театральні досліди» (НСТУ, 2016-2017 рр.).
Викладає основи театрознавства у Миколаївському муніципальному академічному коледжі та у молодіжній школі-студії театру.
За вагомий особистий внесок у розвиток та збереження театрального мистецтва Миколаївщини, високу професійну майстерність, самовіддану плідну працю, активну життєву позицію Васильєва М.В. нагороджена відзнакою Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» ІІ ступеню.
У серпні 2019 року, після гастрольної поїздки зоною проведення ООС, де Марина
Вікторівна брала участь у організації концертних програм для військовослужбовців, за
вагомий особистий внесок у формування національної гідності, сумлінне виконання
службових обов’язків, активну життєву позицію, патріотизм її було нагороджено
відзнакою Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая».
У грудні 2019 року на святковому вечорі, присвяченому 85-річчю театру, за плідну
працю, високий професіоналізм, активну громадську діяльність, вагомий особистий
внесок у розвиток духовної культури, популяризацію у світі культурно-мистецької
спадщини України Марину Вікторівну нагороджено почесною відзнакою голови
Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець» ІІІ
ступеня.
