У 1881 р. міщанин Карл Монте побудував фасадом на вулицю Різдвяну (нині – Героїв Рятувальників) першу в Миколаєві спеціалізовану театральну будівлю. Керував будівництвом автор проєкту Теофіл Брусницький. Глядацька зала театру складалася з 350 місць партеру і амфітеатру, 36 лож бенуара і бельетажу, галереї. У 1894 р. театр був придбаний купцем Яковом Шеффером. Новий власник театру в 1898 р. перебудовує його: була збільшена глядацька зала, по-новому обладнана сцена, з’явилося ще одне фойє, замість галереї – гальорка. Театр став вміщати 1310 глядачів. На сцені з гастролями виступали знаменитості того часу, зокрема М. Дальський, Ф. Шаляпін, Вс. Меєргольд та ін. Невичерпною любов’ю миколаївців користувався театр українських корифеїв М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, М. Заньковецької, М. Садовського, П. Саксаганського, М. Садовської-Барілотті. Знаменита трупа корифеїв 14 березня 1900 р. вперше в Миколаєві виконала оперу М. Аркаса «Катерина». Перші у місті «синематографічні» сеанси також проходили в театрі Шеффера.
Будівля театру. Кінець ХІХ ст
З початком революції 1917 р. будівлю театру використовували для різноманітних зборів. Назви змінювались – ім. М. Скрипника, ім. А. Луначарського… Постійною трупою театру постановою Миколаївської міської ради від 3 січня 1935 року став пересувний драматичний театр «Шахтарка Донбасу», створений 1922 р. у Луганську відомим театральним діячем Григорієм Свободіним. Першим директором нового театру став Абрам Вайсенблюм, головним режисером – Євген Венгре. Репертуар першого стаціонарного театру складали як вистави «Шахтарки Донбасу», так і нові: «Інтервенція» Л. Славіна, «Аристократи» М. Погодіна, «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Вовки і вівці» та «Гроза» О. Островського та ін. У 1939 р. театр було перейменовано на честь льотчика В. Чкалова (назва протрималася до 1994 р.).
Колектив «Шахтарки Донбасу»
Звістка про початок ІІ світової війни застала колектив театру на гастролях у Полтаві. А 2 серпня 1941 р. трупу евакуювали на Урал. За 27 місяців перебування на Уралі колектив театру випустив 27 прем’єр, зіграв більше 400 вистав. 216 концертних програм було показано у військових частинах, шпиталях. У Миколаїв колектив повернувся у 1944 р. Будівля театру після пожежі знаходилася у аварійному стані. Колектив продовжив роботу на виїзних майданчиках. Оновлену будівлю театру було відкрито 23 лютого 1946 р.
Фронтова концертна бригада. 40-ві рр ХХ ст
У центрі – Д. Славін та Н. Огонь-Догановська
50-ті рр. були відзначені стрімким творчим підйомом театру – колектив очолив талановитий Дмитро Крамськой. Основу і гордість репертуару складали масові вистави-полотна народно-патріотичного, героїко-романтичного напряму, всі – режисури Д. Крамського: «Шторм» В. Білль-Білоцерковського, «Прапор адмірала» О. Штейна, «Незабутній 1919-й» Вс. Вишневського, «Порт-Артур» А. Степанова, І. Попова, «Макар Діброва» і «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука тощо. Успіхом користувались і вистави класичного репертуару: «Пан Дюруа» Г. де Мопассана, «Без вини винні» та «Одруження Бальзамінова» О. Островського, «Учитель танців» Лопе де Веги, «Приборкання норовливої» В. Шекспіра, «На дні» М. Горького тощо. З 1956 по 1959 рр. художнє керівництво театром здійснював режисер В. Данилов. У 1950 р. у миколаївській виставі «Украдене щастя» І. Франка (режисер – Ю. Соколов) роль Миколи Задорожного зіграв легендарний Амвросій Бучма, народний артист УРСР.
Сцена з вистави «Украдене щастя» І. Франка.
Михайло Гурман – Ю. Соколов, Анна – К. Міліч. 1950 р.
60-ті – 70-ті рр. – час пошуку режисера-лідера, керівника, який би обрав вірний напрям для подальшого творчого розвитку колективу. Яскраве творче життя театру з 1982 по 1987 рр. забезпечив новий головний режисер Микола Коваль. Різноплановий багатотематичний репертуар, відкриття малої сцени, яка протягом п’яти років радувала глядача прем’єрами, успіхи акторської режисури, відновлена традиція творчих зустрічей – такими були досягнення колективу під впевненим керівництвом М. Коваля.
80-ті і 90-ті рр. об’єднує творчість режисера, який очолював колектив десять років і за цей час створив йому стійкий імідж театру, що гостро реагує на проблеми і негаразди суспільства. Анатолій Літко вдруге став творчим керівником театру. У цей період з’явились вистави, які стали значущими доробками колективу: «Олімпійки» О. Галіна, «Гра тіней» Ю. Едліса, «Поминальна молитва» Г. Горіна, «Геркулес і Авгієві стайні» Ф. Дюрренматта, «Пристрасті по Ісусу» А. Малярова, «Ваша сестра і полонянка…» Л. Разумовської та ін. Після буремних 90-х колектив очолив Микола Кравченко. Театр було виведено на новий творчий і фінансовий рівень, відновилася гастрольно-фестивальна діяльність. У 2002-2004 рр. проведено ремонт-реконструкцію будівлі театру – пам’ятки історії та архітектури ХІХ ст. У 2009 р. театру було присвоєно почесний статус «Академічний». У 2006 р. започатковано проведення Театрального фестивалю Міжнародного Чорноморського клубу «Homo Ludens» («Людина, що грає»). У цей період з’явилися вистави, які стали вагомими творчими досягненнями театру: «Дядя Ваня», «Вишневий сад», «Керівництво для бажаючих одружитися» за творами А. Чехова, «Верона: ще одна історія кохання» Г. Горіна, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Пристрасті по Торчалову» М. Воронова, «Дні Тараса» за Т. Шевченком, «Дракон» Є. Шварца тощо.
Сцена з вистави «Лісова пісня» Лесі Українки.
Мавка – М. Васильєва, Лукаш – Є. Олійник
Сучасна віха в історії театру почалася у квітні 2017 р. – колектив очолив директор-художній керівник Артем Свистун, заслужений діяч мистецтв України, ефективний менеджер, сильний та вольовий лідер, готовий до креативних рішень, іміджевих змін та новацій.
Період перетворень – господарських, організаційних, творчих – приніс багато позитивних результатів. Новий очільник ініціював традицію літніх театральних сезонів, створення нових локацій для показу вистав та концертів. 1 червня 2017 р. було відкрито сценічний майданчик у сквері театру, 27 березня 2018 р. – малу сцену, 14 вересня – камерну. В арт-центрі окрім нового сценічного майданчика розміщено інтерактивний музей історії театру, бібліотеку театральної літератури, відеотеку вистав театру. 19 грудня 2020 р. відкрито унікальну дитячу ігрову «Кімнату театральних професій». Відбулися закордонні гастролі у Молдову, Литву, Грузію, Білорусь, Польщу, Болгарію тощо. На базі театру проводиться Фестиваль-форум «Міжнародна літня театральна школа «Театрон», фестивалі «Мельпомена Таврії» («Мельпомена на Миколаївщині»),
Директор – художній керівник театру А. Свистун, заслужений діяч мистецтв України
«Молоко». У 2019 р. після дворічної перерви відроджено театральний фестиваль «Homo Ludens» («Людина, що грає»). З 2017 р. засновано видавництво «Театральної газети». З 2018 р. на базі театру працює театральна школа-студія. Театр став справжнім культурним центром міста. У фойє проводяться виставки робіт художників та фотомитців міста і області. Люди з особливими потребами також долучаються до відвідин театру – для них створені всі необхідні умови: кнопка виклику біля каси, пандуси, тактильні таблички зі шрифтом Брайля, спеціальна санітарна кімната, місце для паркування автотранспорту. У 2020 р. започатковано проєкт «Осінній Театрон» – показ вистав під відкритим небом на історичних місцях Миколаївщини. 2021 р. фестиваль «Homo Ludens» було присвячено 30-річчю Незалежності України, відбулося підписання меморандумів про співпрацю з театрами Молдови, Болгарії, Грузії, Литви. 5 листопада 2021 р. в рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велика реставрація» («Велике будівництво») розпочалася реставрація будівлі театру.
«Homo Ludens» – 2019
Репертуар театру отримав нове звучання, до створення постановок долучилися українські і закордонні режисери, зокрема М. Косьцюлек (Польща), Й. Бузиляускас (Литва), К. Гогідзе (Грузія), Є. Курман, заслужений діяч мистецтв України, С. Павлюк, заслужений діяч мистецтв України, Є. Тищук, заслужений артист України, Г. Пачкорія, П. Гатілов, Є. Олійник, К. Богданова тощо.
З повномасштабним вторгненням російського агресора на територію України Миколаївський академічний художній драматичний театр під керівництвом А. Свистуна, заслуженого діяча мистецтв України, перейшов на нові умови творчої і організаційної роботи. До Всесвітнього дня театру 27 березня було сформовано творчу групу, учасники якої у короткий термін створили дві театралізовані концертні програми: «Усе буде Україна!» і «Ми – українці!» (художній керівник – директор-художній керівник театру Артем Свистун, заслужений діяч мистецтв України, авторка сценаріїв – Марина Васильєва). Відбулася низка благодійних показів для вимушених переселенців, військовослужбовців Збройних Сил України, волонтерів, людей похилого віку. Відновлену виставу-казку «Пригоди козаків» Є. Олійника презентували евакуйованим дітлахам. Працювали, у більшості, поза стінами театру – на безпечних локаціях у місті та області.
Після концерту для волонтерів. 2022 р.
Будівля театру. 2022 р.
Дружню підтримку колективу надав драматичний театр ім. Рачо Стоянова (директор – Петко Койчев) з м. Габрово, Болгарія, організувавши прихисток жінкам з дітьми. Миколаївчанки виступили на сцені перед публікою у межах фестивалю «Соло акт», у конкурсі у форматі онлайн взяла участь моновистава «Сповідь» С. Павлюка (виконавець – Андрій Карай). У рамках меморандуму про співпрацю реалізовано спільний міжнародний проєкт «House of Europe»: показ прем’єрної казки українською мовою «Тільки не я!» (авторка проєкту Л. Оспадова) у постановці П. Койчева відбувся у місцях проживання українських біженців у Болгарії. Колектив театру взяв участь у XXIV Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» виставою «Коли повертається дощ» Неди Нежданої в онлайн форматі, підтримавши таким чином імпрезу, що проводилася поза межами окупованого Херсона #Мельпомена-голос Херсонщини. Відбулася історично значуща подія: 15 липня на сесії Миколаївської обласної ради було прийняте рішення про перейменування театру, реєстраційні документи було отримано 28 липня у День Української Державності. Нова назва звучить так: Миколаївський академічний художній драматичний театр (Mykolayiv Academic Art Drama Theatre). Встановлено історичну справедливість: від 2022 р. сезони беруть свій відлік з далекого 1881 р., коли вперше у Миколаєві на професійній сцені театру Монте було представлено першу виставу і 1922 р., коли було створено колектив «Шахтарка Донбасу», який став основою нашої трупи. Отже, до відкриття нового 141/100 театрального сезону було змонтовано сцену в укритті. ЇЇ презентацію приурочили до Дня Державного Прапора України і Дня Незалежності України: відбулася прем’єра театралізованої концертної програми «Україна переможе!».
Сцена в укритті. 2022 р.
Продовженням сезону 2022-2023 рр. стали покази оновлених вистав репертуару за творами українських авторів «Станція, або Розклад бажань на завтра» О. Вітра, «Убиваємо його?» В. Демченко, «Шахрайки» Н. Уварової, «Котячі історії» Л. Тимошенко, М. Смілянець, «Проста українська скіфська баба» М. Васильєвої за Т. Горіха Зерня, європейської класики, представленої виставами «Усе сплачено!» І. Жаміака, «Фернандо Крапп написав мені листа» за твором М. де Унамуно, «Емігранти» та «Кароль» С. Мрожека тощо.
22 вересня 2022 року опівночі на територію літнього майданчика театру російськими загарбниками було нанесено удар зенітно-ракетною системою С-300. Будівля театру – унікальна пам’ятка історії та архітектури ХІХ ст. – зазнала руйнувань. Це було пряме влучення по території театру. Постраждали, гримерні, приміщення цехів, адміністративні кабінети, були вибиті внутрішні перегородки, двері, розбиті вікна, дзеркала, знищена апаратура, комп’ютери, швацькі машинки та інша техніка, зламані меблі, зіпсовані костюми. Вщент було зруйновано театральний скверик. Але це не зупинило планової роботи театру: вже наступного дня 23 вересня колектив провів концертний захід на сцені в укритті, відчайдушно демонструючи усьому світові свою незламну волю до життя і творчості, безмежну любов до рідної землі і театру, неймовірну відданість своїм глядачам. Було представлено концертну програму до 85-річчя Миколаївщини в підтримку незламних миколаївців та жителів області.
Руйнування після влучання ракети С-300. 2022 р
До 100-річчя колективу в грудні 2022 р. театр здійснив гастролі Україною. Покази вистав на військову тематику «Проста українська скіфська баба» для дорослих і «Котячі історії» для дитячої аудиторії подивилися глядачі у Одесі і Кропивницькому. Масштабні гастролі відбулися у наступному 2023-му: у вересні творчі доробки були презентовані миколаївцями на Західній Україні. На сценах театрів Львова, Ужгорода, Мукачева, Хмельницького були представлені вистави «Земний монолог» М. Васильєвої за творами Д. Кременя (режисер А. Свистун), «Проста українська скіфська баба» М. Васильєвої за Т. Горіха Зерня (режисер А. Свистун), казки «Котячі історії» Л. Тимошенко, М. Смілянець (режисер К. Богданова), «Одного разу в Африці» Л. Оспадової (режисер К. Гросман). Показ «Земного монологу» у різних містах України приурочений до року Д. Кременя в Україні (2023), популяризує його особистість та творчі надбання.
Фестивальна діяльність – важливий напрямок роботи колективу. 9 вересня 2023 р. театр узяв участь у XXV Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» моновиставою «Проста українська скіфська баба» М. Васильєвої за Т. Горіха Зерня (режисер А. Свистун), 13 вересня – тією ж виставою у фестивалі «Монологи над Ужем» (м. Ужгород). «Проста українська скіфська баба» була презентована і на фестивалі «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький) 23 вересня 2023 р. На усіх фестивалях постановка отримала схвальні відгуки від провідних українських театральних критиків.
З 1 по 8 жовтня 2023 р. на сценах Миколаївського академічного художнього драматичного театру було проведено ХІІ+І Відкритий театральний фестиваль «Homo Ludens» (Людина, що грає). У фестивалі взяли участь вітчизняні колективи з Києва, Одеси, Ужгорода, Житомира, Херсона, Кривого Рога, Кропивницького, Хмельницького, Рівного, Мукачева та закордонні – з Польщі, Болгарії, Литви, Грузії тощо. У рамках фестивалю відбулася науково-практична конференція, працювала літературна сцена у Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаєва. Конкурсні роботи фестивалю оцінювало два склади експертів: відомі театральні діячі України та зарубіжжя і миколаївські журналісти – оглядачі культурних подій. Миколаївський академічний художній драматичний театр представив на суд експертів дві вистави: масштабну постановку «Наше містечко» Т. Вайлдера (режисер Є. Курман, заслужений діяч мистецтв України) і моновиставу про війну «Проста українська скіфська баба» М. Васильєвої за Т. Горіха Зерня (режисер А. Свистун, заслужений діяч мистецтв України). Обидві команди постановників і учасників отримали низку дипломів. Основне журі визнало миколаївців переможцями у наступних номінаціях: «Краща жіноча роль» (М. Васильєва за виконання моновистави «Проста українська скіфська баба»), «Краща чоловіча роль» (Є. Сокольченко, виконавець ролі Доктора Гіббса у виставі «Наше містечко»), «Краща вистава формату «Сцена на сцені» (вистава «Наше містечко»), «Краща епізодична роль» (О. Маляран, виконавиця ролі Кобили у виставі «Наше містечко»). Спеціальним дипломом за вагомий внесок знаковою виставою «Проста українська скіфська баба» в торування шляху нашої держави до Перемоги та успішним гастрольним показом містами України нагородили постановочну групу. Альтернативна журналістська експертна рада відзначила дипломом «За оригінальність режисерського рішення» Є. Курмана, заслуженого діяча мистецтв України, режисера-постановника вистави «Наше містечко», «Кращою виставою про війну» визнали моновиставу «Проста українська скіфська баба» М. Васильєвої (режисер – А. Свистун, заслужений діяч мистецтв України), спеціальним дипломом «За єднання театральних колективів на фестивальній ниві в умовах російсько-української війни» нагородили заслуженого діяча мистецтв України директора-художнього керівника Миколаївського академічного художнього драматичного театру, директора-художнього керівника 12+1 Відкритого театрального фестивалю «Homo Ludens» («Людина, що грає») А. Свистуна.
Сцена з вистави «Проста українська скіфська баба» Т. Горіха Зерня
Режисер – А. Свистун, заслужений діяч мистецтв України
Виконавиця – М. Васильєва, заслужена артистка України
1 жовтня 2023 р. у рамках фестивалю «Homo Ludens» було відкрито 101-й театральний сезон. Зафункціонували одночасно основна сцена, сцена на сцені, сцена в укритті. Театр протягом 2023-го активно працював у межах грантових проєктів. Літніми місяцями було реалізовано проєкт «Інтерактивний театр. Арт-терапія для ВПО», що відповідає напрямку «Допомога поруч», сприяє інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади. Відбулися заходи для ВПО у Миколаєві та Миколаївському районі. Восени було проведено роботу в рамках грантового проєкту «Театр-терапія для українців: життя триває!», що має три частини: «Майстерня театральних професій» для дітей ВПО, «Театр там, де він потрібен» – дитячі та дорослі вистави на деокупованих територіях Миколаївської і Херсонської областей, і «Форум-театр. Арт-терапія». Завдячуючи цьому проєкту у дитячій кімнаті працював кіно-клуб для дітей «Кіно/Театр». Було проведено також роботу у межах проєкту «Незламна Миколаївщина» – театр на деокупованих та прифронтових територіях» (УКФ): відбулася низка показів вистави «Проста українська скіфська баба» для дорослого глядача та казок «Котячі історії» для дітей.
2024 р. був ознаменований активною гастрольно-фестивальною діяльністю та спільними проєктами з Херсонським театром Куліша («Котигорошко проти вікінгів» А. Мовчан, «Катерина» за мотивами поеми Т. Шевченка, «Перевізник» Н. Захоженко). Колектив виїжджав з виставами до Одеси, Ужгорода, Дніпра, двічі – до столиці держави – Києва. У низці фестивалів взяли участь вистави про війну «Проста українська скіфська баба» М. Васильєвої за Т. Горіха Зерня та «Бо я і є Україна!» А. Свистуна, Л. Оспадової. Остання є прем’єрою 2024 р. і розкриває проблеми українських біженців за кордоном. Режисером-постановником виступив А. Свистун, заслужений діяч мистецтв України.
«Бо я і є Україна!» А. Свистуна, Л. Оспадової
Режисер – А. Свистун, заслужений діяч мистецтв України
Виконавиця – О. Сторожук
Уперше за роки повномасштабної війни у жовтні 2024 р. відбулися закордонні гастролі: 6 жовтня моновистава «Проста українська скіфська баба» була успішно представлена на 10-му фестивалі «Европейски фестивал на пътуващия театър» у м. Сливниця, Болгарія. Постановка відзначена найвищою нагородою SPECIAL JURI AWARD. Кошти, отримані від показу вистави «Проста українська скіфська баба» у Болгарії були направлені на потреби ЗСУ. Вистава вийшла на міжнародну мистецьку арену, заплановані покази в інших європейських країнах. За два з половиною роки існування постановку було представлено в різних куточках України та за кордоном близько 50 разів, її подивилося більше 3 тисяч глядачів.
У міжнародний день театру 2024-го відбувся урочистий захід з відкриття інсталяцій-портретів видатних діячів культури України М. Аркаса та Леся Курбаса. Відкриваючи у приміщенні театру інсталяції портретів борців за свободу України колектив прагне повернути історичну справедливість, гідно вшановуючи пам’ять щирих патріотів України, які зробили вагомий внесок у розвиток національної культури, зокрема театру. У цей же день було оголошено благодійний збір коштів для ЗСУ, який проводився колективом спільно з БФ «Індиго», і під час урочистостей з нагоди закриття 101-го сезону на основній сцені директор-художній керівник театру заслужений діяч мистецтв України А. Свистун вручив дрони представникам 123 ОБР ТРО 186 батальйону відділення аеророзвідки.
Враховуючи героїзм працівників театру в перші місяці повномасштабної війни проти російського агресора 27 березня 2024 р. колектив нагороджено Почесною відзнакою «За оборону Миколаєва», грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом».
У червні 2024-го колективом на чолі з директором-художнім керівником театру А. Свистуном, заслуженим діячем мистецтв України, було реалізовано Дансько-український проєкт за фінансової підтримки Данського інституту культури: постановка і показ вистави «Русалонька» за казкою Г. Х. Андерсена (режисер Є. Курман, заслужений діяч мистецтв України). Прем’єра вистави відбулась до Дня захисту прав дитини, на прем’єрі були присутні представники посольства Данії та Україно-данського молодіжного дому.
Сцена з вистави «Русалонька» Г. К. Андерсена.
У ролі Русалоньки – А. Бабенко (у центрі)
Наприкінці 2024-го, у грудні, було презентовано аудіоказку «Дивоквіточка» М. Васильєвої та подкасти з історії театру, створені керівниками та юними акторами молодіжної студії театру. Подія відбулася у межах роботи над грантовим проєктом спільно з ГО «Федерація аматорських миколаївських театрів» за підтримки Україно-данського молодіжного дому. За кошти, отримані під час реалізації гранту, було облаштовано в стінах театру професійну студію звукозапису.
Початок 2025 р. приніс низку успішних прем’єр, відбулися гастролі вистави «Проста українська скіфська баба» до м. Кропивницький. У Міжнародний день театру колектив привітали представники влади, кращих працівників нагородили відзнаками, почесними грамотами, подяками. Подією стало присвоєння почесного звання «Заслужена артистка Україні» провідній артистці театру, керівниці літературно-драматургічної частини М. Васильєвій (Нікітіній).
Сьогодні Миколаївський академічний художній драматичний театр підтримує європейський вектор розвитку, має в репертуарі найкращі доробки європейської драматургії, сприяє розквіту українського письменництва, беручи для постановки як п’єси, так і прозові твори вітчизняних авторів. Ведеться робота з іноземними партнерами, директор – художній керівник театру А. Свистун, заслужений діяч мистецтв України у березні 2025 р. взяв участь у воркшопі зі стратегічного розвитку партнерства з європейськими культурними інституціями. Афішу, окрім вистав різних жанрів, складають заходи просвітницького напряму, національні традиції продовжують вертепи й вечорниці, патріотичною складовою є театралізовані концертні програми воєнної тематики, до державних свят, пам’ятних дат.
Театр щомісяця отримує подяки від військових частин ЗС України, волонтерів, організацій з допомоги армії та військовослужбовцям, їх родинам тощо. Зокрема це подяки від Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку, 198 навчального центру ВМС ЗС України, 40 окремої бригади берегової оборони, 30 корпусу морської піхоти ВМС ЗС України, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Національного руху «За трансплантацію», Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС ім. І. Кожедуба, 38 зенітного ракетного полку ім. генерал – хорунжого Ю. Тютюнника, військових частин А 4465, А3880, А 2428, А3039 Національної гвардії України, 299 бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта В. Нікіфорова, 45 гарнізонного будинку офіцерів, 198 навчального центру ВМС ЗС України тощо.
Опікуючись рівними правами на перегляд вистав глядачами, у грудні 2025 року Миколаївський академічний художній драматичний театр в особі директора – художнього керівника заслуженого діяча мистецтв України Артема Свистуна підписав меморандум про співпрацю з Миколаївською обласною організацією УТОГ. Мета – зробити доступним театральне мистецтво для осіб з інвалідністю зі слуху. Для можливості ознайомлення з репертуаром театру було створено рекламний відеоролик для касового залу театру, де інформація дублюється жестовою мовою. Після підписання меморандуму відбувся показ вистави «Український традиційний вертеп» у виконанні артистів театру з перекладом на жестову мову. Було здійснено домовленість про спільні заходи театру і УТОГ кілька разів на рік.
При театрі діє молодіжна студія, де юним миколаївцям та ВПО прищеплюють любов до мистецтва, формують навички сценічних виступів та роботи з публікою. Студія презентувала свої досягнення: репертуар театру поповнила казка на тему безбар’єрності та інклюзії «Дивоквіточка» (автор і режисер Марина Васильєва), а для тих дітлахів, хто не має можливості відвідати театр записали аудіоверсію вистави і розмістили в мережі інтернет. Наприкінці 2025 року зі святами юні артисти вітали глядачів обрядом щедрування у стінах театру та на виїзних майданчиках, на міській сцені у дитячому містечку «Казка». Автором проєкту студії виступає директор – художній керівник театру заслужений діяч мистецтв України Артем Свистун, майстром-режисером ІІ курсу є заслужена артистка України Марина Васильєва, І курсу – акторка і режисерка Катерина Богданова.
Молодіжна студія театру. 2025 р.
Для більш детального ознайомлення з історичним минулим, окремими подіями та персоналіями театр пропонує здійснити екскурсію інтерактивним музеєм у арт-центрі закладу.
Колектив театру 2026р.