Миколаївський Академічний Художній російський драматичний театр

Лагошняк Сталіна Василівна

Заслужена артистка України

Лагошняк С. В. народилася у 1939 році у селі Бабстово Єврейської автономної області Росії. Закінчила Дніпропетровське театральне училище. Працювала актрисою у Тернопільському українському музично-драматичному театрі та Миколаївському українському музично-драматичному театрі. З 1969 року – актриса Миколаївського російського драматичного театру ім. В. П. Чкалова (нині – Миколаївський академічний художній російський драматичний театр).

Протягом 30-ти років Лагошняк С. В. була завідувачем трупи театру. У якості режисера поставила ряд вистав: «Білосніжка і сім гномів» Л. Устінова, О. Табакова, «Карлик Ніс» за В. Гауфом, «Дюймовочка» за Г-X. Андерсеном, «Кіт у чоботях» за Ш. Перром, для дорослої аудиторії – «Привиди» Г. Ібсена.

Лагошняк С. В. за роки роботи створила велику галерею образів як драматичного, так і комедійно-характерного плану: Луїза – «Підступність і кохання» Ф. Шиллера; Надя – «Останній строк» ​​B. Распутіна; Надька Березкіна – «Живи і пам’ятай» В. Распутіна; Єлизавета Семенівна – «Все починається з любові» Г. Голубенко, Л. Сущенко, В. Хайта; Ліза – «Лихо від розуму» О. Грибоєдова; Шура Подрезова – «Східна трибуна» О. Галіна; Кароліна Неаполітанська – «Прапор адмірала» О. Штейна; Домна Пантеліївна – «Таланти і шанувальники» О. Островського; Сенаторша Хармеліус – «Юстина» Х. Вуолійокі; Голда – «Поминальна молитва» Г. Горіна; Марина – «Дядя Ваня» А. Чехова; Сверчкова – «Акомпаніатор» О. Галіна; Таня, Софія Іванівна – «Поки вона вмирала» Н. Птушкіної; Баба Паша – «Бесприданник» Л. Разумовської; Памела Кронкі – «Дорога Памела» Дж. Патріка; Доріс – «Дівич-вечір» А. Менчелла; Мати – «Шість страв з однієї курки» Г. Слуцкі; Бабуся – «Дерева вмирають стоячи» А. Касона; Полковниця – «Дядечків сон» за Ф. Достоєвським; Валентина – «Олімпійки» О. Галіна; Мати Лукаша – «Лісова пісня» Лесі Українки; Аргонова – «Дами і гусари» О. Фредро; Степанида – «Солдатська вдова» М. Анкілова; Зося – «Смак черешні» А. Осецької; Фрося – «Піч на колесі» М. Семенової; Сонєчка Бейм – «Остання любов Сонєчки Бейм» А. Котляр, Таня («Станція, або Розклад бажань на завтра» О.Вітра), Жінка у чорному («Кольори» П.Ар’є)

У 1996 році була удостоєна почесного звання «Заслужена артистка України».

У 2014 році за вагомий особистий внесок у розвиток та збереження театрального
мистецтва Миколаївщини, високу професійну майстерність, самовіддану плідну
працю, активну життєву позицію Сталіну Василівну нагородили відзнакою
Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» ІІ ступеня, у 2017 – І
ступеня.
У листопаді 2019 року приємним подарунком до ювілею артистки стала відзнака
Миколаївської міської ради «За заслуги перед містом Миколаїв».
У грудні 2019 року на святковому вечорі, присвяченому 85-річчю театру, за вагомий
особистий внесок у формування національної гідності, сумлінне виконання службових

обов’язків, активну життєву позицію Сталіну Василівну було нагороджено відзнакою
Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая».